Наше сьогодення неможливо уявити без соцмереж. Уявіть лишень щоб ми провели день без інстаграму, фейсбуку, твітеру, ютубу, телеграму, та інших... зайти лише на хвилинку, непомітивши як проходить година... дві...
Саме це я хотів продемонструвати в своїй творчій роботі - залежність, нашу залежність від соцмереж. Ми просиджуємо щодня годинами в Facebook, Twitter, Instagram. Замість традиційних комунікацій людство віддає перевагу соціальним мережам. Публікація світлин, відгуки від інших користувачів (наприклад, лайки, коментарі) створюють ілюзію, відчуття того, що все добре, викликають позитивні емоції. Це все спричинено природнім бажанням проявити себе та бути значущим у соціумі. Нам потрібна платформа для самовираження, і соціальні мережі ідеально виконують цю функцію. От згадаймо наші відчуття
коли з певних причин не можемо зайти на сторінку в соціальній мережі - ми нервуємо, панікуємо. Або ж буває, хочемо лише перевірити повідомлення, але не виходимо із мережі ось уже другу годину.
Лишень від нас залежить чи ми стаємо залежними, уподібнюючись до наркозалежних, чекаючи на нову ін'єкцію "дози" - чи то лайків, чи то коментів, чи просто годинами зависати у соцмережі, просто гортаючи стрічку. Недарма хтось з відомих сказав: "Свобода для людини тільки одна - вибирати свою залежність". Хтось вибирає алкоголь, хтось азартні ігри, хтось наркотики, а дехто - залежність від соцмереж.
Не варто забувати про традиційні комунікації з друзями та знайомими. Бо
просиджування годинами в інтернеті не замінить гарно проведений час з друзями чи знайомими. Я не стверджую що соцмережі це погано, погано коли вони нами "володіють", володіють нашим часом.